Бібліотечний урок у 3-му класі: "Структура книги"

Мета: познайомити учнів з книгознавчими поняттями: титульний аркуш, передмова, зміст, умовні графічні позначки, виноска, збірка авторська, збірка тематична; розвивати вміння самостійно знаходити потрібний твір за змістом творів.

Обладнання: виставка книг „Книга – ключ до знань”.

Хід уроку.

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар. Перш за все, на що звертають увагу – це  обкладинка книжки.
Вона може бути твердою або м’якою.

Виступ групи „Словознайки” (підготовлені попередньо учні).

1-й учень. Обкладинка – це обличчя (або одяг) книги, це те, що зовні вирізняє її з-поміж інших видань. Нерідко саме завдяки обкладинці читач вирішує – зацікавить його книга чи ні.

Обкладинка з цупкого матеріалу (картону) називається палітурка. У давнину палітурку для рукописних книг робили із дорогої шкіри, парчі, а іноді з срібла та золота.

Обкладинка підкаже вам назву книжки і хто її написав.

В сучасних книгах іноді на палітурку надягається ще одна паперова обкладинка – суперобкладинка.

Суперобкладинка – це паперова обкладинка з малюнком і написаним прізвищем автора та назвою книги.

Бібліотекар. Перша сторінка будь-якої книги - титульна.
Ти́тульна сторі́нка (від лат. titulus — напис, заголовок) — заголовний аркуш видання, основний титульний елемент книги, на якому зазначаються основні відомості про неї — прізвище автора, назву, жанр, місце і час видання, видавництво, марку видавництва, марку серії, номер тому та інше.

Бібліотекар. Місце, де зшиті сторінки книги, а також обкладинки, що його закриває, називається корінцем (чистий малюнок, назва книги або автор чи псевдонім).

Якщо книга стоїть на полиці, то дивлячись на корінець, можна дізнатися як називається книга і хто її написав.

Бібліотекар. Коли ви відкриваєте книгу, то ви бачите перед собою аркуш паперу, що з’єднує її із сторінками.

Форзац

2-й учень. Форзац – це слово запозичене з німецької мови. У перекладі означає „сторінки, які йдуть перед текстом”. Форзаців – два. Часом це просто білий папір. А у „Читанці” на першому форзаці вміщено малюнок що розповідає про створення книги, а на другому, в кінці підручника, зображено бібліотеку.

Звернення до читача, або Передмова

3-й учень. Часто на одній із перших сторінок книги вміщують передмову (звернення до читача). Передмова допоможе не тільки вибрати книгу, але і краще зрозуміти її. В книжках також вміщуют анотацію, яка коротко розкриває зміст книги.

Бібліотекар. Окрім титулу зустрічається таке поняття, як "Фронтиспіс”, Шмуцтитул”.

Шмуцтитул
Це окрема сторінка, де поміщають заголовок частини, розділу чи розділ книги, а деколи окремих творів, які входять у збірник. В стародруках це додатковий титульний аркуш, який розташовували перед основним титулом для охорони останнього від забруднення. Шмуцтитцлом відкриваються окремі розділи книги, на них міститься заголовок та нескладний орнаментальний малюнок.

Фронтиспіс

4-й учень. Фронтиспіс – це малюнок, розташований поруч з шмуцтитулом, на лівій сторінці. Він відображає характер усієї книги або є ілюстрацією до найважливішого епізоду. Це може бути також і портрет автора або головного героя твору.

Бібліотекар. Основна частина книги – це сторінки з текстом.

Сторінка – один бік аркуша. В різних книгах різна кількість сторінок.

У всіх книгах для дітей є малюнки – ілюстрації. Малюнок в книзі відіграє велику роль, він доповнює і пояснює текст.

Кожна окрема сторінка може містити колонцифру, колонлінійку, колонтитул, сигнатуру і норму.

5-й учень. Колонцифри – порядкова нумерація сторінок книги. Цифри нумерації можуть міститися зверху або знизу сторінки, посередині або збоку.

6-й учень. Колонлінійка є лінійкою того чи іншого малюнка. Вона частіше буває зверху сторінки.

7-й учень. Колонтитули – це рядки тексту, розміщені зверху полоси з назвами; приміром, на парній сторінці – назвами частин книги, а на непарній – її розділів.

8-й учень. Сигнатурою називають порядковий номер друкованого аркуша книги; розміщують її в нижньому внутрішньому куті першої сторінки кожного аркуша книги і повторюють з зірочкою на третій сторінці аркуша.

9-й учень. Норма – скорочена назва книги або прізвище її автора. Її вміщують на першій сторінці аркуша, біля сигнатури. Сигнатура і норма потрібні для контролю за правильністю підбору аркушів книги в процесі її виготовлення.

Бібліотекар. Книги проілюстровані різними малюнками, фотографіями, якщо книга про те, як зробити щось своїми руками. Книгу з малюнками читати цікаво, тому, що легко уявити собі те, про що говорить автор.
10-й учень. Завершує книгу – зміст – перелік назв розділів і творів. За допомогою змісту легко знайти потрібний розділ чи твір.

11-й учень. Коли береш до рук книгу, обов’язково переглянь її зміст. Він дасть тобі загальне уявлення про видання.

Бібліотекар. Є в книзі і вихідні дані. Це – паспорт її. Тут знайдемо ім’я та по батькові автора, його прізвище. Прізвище видавничих працівників, які доклали рук і вміння до створення книги. Це – редактор, художній редактор, коректор, технічний редактор.

12-й учень. Уважний читач прочитає тут, і коли книжку здано до набору в друкарню, і коли її почали друкувати. Є тут відомості про формат книги, тираж, ціну.

13-й учень. І дуже важливі дані: адреса поліграфічного підприємства, де книги виготовляли, і адреса самого видання.

Бібліотекар. Дякую нашим помічникам за проведений урок. А тепер ми з вами перейдемо до практичних вправ.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Бібліотекар. Сьогодні ви ознайомились з елементами книги. Назвіть їх. (обкладинка, титульний лист, текст, малюнки, передмова, анотація, післямова, зміст). Знання всіх цих елементів завжди допоможе підібрати потрібну книгу і уявити, про що в ній розповідається.