"Людина починається з добра". Подорож до світу маленьких казок В.О. Сухомлинського (виховний бібліотечний захід у 1-4 класах)

Мета: ознайомити учнів із біографією В. О. Сухомлинського;  формувати уявлення про доброту, чуйність і уважність;  вчити спостерігати, робити висновки;   розвива¬ти діалогічне та монологічне мовлення;  виховувати любов до батьків, до рідного краю, до праці. Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, плакати, вислови В.О.Сухомлинського, виставка книжок, відеопрезентація, квіти. Хід уроку Вступне слово бібліотекаря. Нещодавно в Україні відмічали велике  свято - День вчителя. Діти України, у тому числі й учні криворізьких  шкіл, вітали своїх вчителів, дякували за їхню таку важливу працю.  Цього  року у всіх шкільних бібліотеках України протягом жовтня діти знайомляться із видатною особистістю, знаною у цілому світі -   видатним українським педагогом В.О. Сухомлинським, та читають  його книжки. Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповідань та казок про ласкаве сонечко та м'яку травичку, про  працелюбних му¬рашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька  та голо-систого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав казки про доброту, бо сам був доброю люди¬ною і дуже хотів,  щоб ви, діти, виросли добрими, чуйни¬ми, працьовитими, щоб мали  тата і маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими лу¬гами, густими лісами, безмежними ланами. Сьогодні ми свій урок присвячуємо творчості В.О. Сухомлинського,  і тема його — «Людина починається з доб¬ра» - за казками цього письменника. Біографія В.О. Сухомлинського.  1-й учень. Народився В.О. Сухомлинський 29 вересня 1918 р. в селі  Василівка Онуфріївського району, Кіровог¬радської області у незаможній сім'ї. До революції батько Олександр Омелянович Сухомлинський  працював за наймом як тесляр і столяр у поміщиків та окремих се¬лянських господарствах. Мати — Оксана Юдіна, працювала в колгоспі. В їхній сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей — Іван, Сергій та Меланія. Всі вони стали вчителями. Закінчивши навчання в семирічній школі, де був одним з найкращих учнів, улітку 1934 р. вступив до Кременчуць¬кого педагогічного інституту і став студентом факультету мови і літератури, але через хворобу у 1935 р. припинив навчання у ВУЗІ і сімнадцятирічним юнаком розпочав свою педагогічну роботу.   Протягом 1935-1938 рр. він викладає ук¬раїнську мову і літературу у школі. Потім продовжує на¬вчання у Полтавському педагогічному інституті (заочно). У 1941 р. був призваний до лав Радянської Армії. У 1942 р. був тяжко поранений. У 1942-1944 рр. працює директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі. Навесні 1944 р. з дружиною до України, на свою Батьківщину, в Онуфріївський район. Працює чотири ро¬ки завідувачем районного відділу освіти. А в 1948 р. за власним проханням стає директором Павлиської середньої школи. Цією школою він керував до кінця свого життя. 23 роки життя в Павлиші стали найпліднішими. На найвищий щабель своєї творчості В. О. Сухомлинський піднявся в 60-і роки. Саме в ці роки він написав свої найкращі книжки, статті, художні твори для дітей. Не раз був нагороджений орденами і медалями за свою плідну працю. 3-й учень. 2 вересня 1970 р. перестало битися серце В. О. Сухомлинського. Бібліотекар. Він прожив 52 роки. Але фізична смерть на поклала край життю його творчих надбань. І тому ми сьогодні зупинимось на одній зі сходинок бага¬тогранної творчості вчителя-педагога В. О. Сухомлинсь-кого - казках. Розглянемо казки видатно¬го педагога про добро і чуйність до людей.  Адже тема нашого уроку так і звучить: «Людина почи¬нається з добра». Перше правило: «Будь добрим і чуйним до людей.. Допомагай слабким і товаришу в біді». Бібліотекар. Зараз я вам загадаю загадки, відгадки будуть головними героями тих казок, які ви зараз почуєте. Гострі кігті має — В подушки ховає, Лазить все на плотик, А зоветься... (котик).  Пара довгих вушок, Сіренький кожушок, Скорий побігайчик, А зоветься... (зайчик).  В лісі є кравець чудовий: Шиє звірям він обнови. Для ведмедів - кожушки, Для лисички - сорочки, Для куничок - рукавички, А для білочок — спіднички. Зайцю — валянки на лапки, І собі пошив піджак, Хто кравець такий? (їжак)  Бібліотекар. Послухайте казку В. О. Сухомлинського «Як здивувався Мурко».  — Чому Мурко здивувався? Чи правильний його вчи¬нок? Послухайте ще казку «Зайчик і горобина» . — Хто в цій казці пожалів зайчика? — Чого навчає вас ця казка? (Допомагати в біді). Послухайте ще і казку «Їжачок» . — Чи добрим був їжачок? Чому ви так вирішили? Вчитель. От ми повинні запам'ятати, що добра людина потрібна всім. У В.О.Сухомлинського є ще казки і про маму. Друге правило: «Поважай та шануй батька й матір». Читання казки «Яблуко в осінньому саду»  — Чи любили дівчатка свою маму? — З чого це видно? Вчитель. А тепер послухайте казку про любов семи до¬чок до своєї матері. (Діти читають казку в особах «Сьома дочка» з «Чистої криниці»). — Яка з семи дочок найбільше любила свою маму? Чо¬му ви так думаєте? Послухайте казку "Образливе слово" Чого навчає ця казка? Третє правило: «Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити». «Навчання — твоя перша праця». Вчитель. Послухайте казку. Казка перша «Як ховрашок землю орав і пшеницю сіяв» («Чиста криниця». Читає учень). — Чи можна називати ховрашка працьовитим? Казка друга «Борщ із скибкою свіжого хліба» («Чиста криниця». Читає учень). — Чому ледареві був борщ несмачний? Що йому порадила мати? Казка третя «Чому мама так хвалить?» (В. О. Сухомлинсь¬кий «Пшеничний колосок». Читає учениця). — Що не зрозуміла дівчинка? — Чому мама її хвалила?  Послухайте казку В. О. Сухомлинського «Що найтяжче журавлям».   Бібліотекар. «Люби рідний край і все, що тебе оточує» - ось чому навчає ця казка. Послухайте казку «Лелеки прилетіли» («Чиста криниця»). - Чому бабуся сказала, що лелека - сонячний птах?  - Як лелеки прощаються зі своєю батьківщиною?  Отже, ми повинні теж любити свій край і свою рідну домівку.  Перевірка отриманих знань. Бібліотекар. Давайте згадаємо казки, які щойно прочитали, відповівши на запитання.  Запитання до класу:  1. Як називається казка, у якій колюча тваринка знайшла світло?  («їжачок і світлячок»)  2. В якій казці кіт гріє курча? («Як здивувався Мурко»)  3. В якій казці мама хвалить дівчинку за смачний борщ?  («Чому мама так хвалить»)  4. Під яким деревом стояв зайчик і просив стиглих ягід? («Заєць і горобина»)  5. В якій казці розповідається про найдобрішу дочку? («Сьома дочка»)  6. В якій казці хлопчик образив маму? («Образливе слово»)  7. В якій казці лелеки прощаються з Україною? («Лелеки прилетіли»)  8 В якій казці сестри принесли яблуко для мами? («Яблуко в осінньому саду»)  Бібліотекар. Казки - це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів'я, приказки. Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити.  (Ознайомлює учнів з виставкою книг та казок Сухомлинського).  Людина починається з добра — до батька й матері, дідуся і бабусі, до рідної землі, до рослин і тва¬рин. Добро — найголовніша риса характеру кожної люди¬ни. Отож, вам моє побажання: щоб краплину людської доброти ви пронесли через усе своє життя, щоб зло по¬кинуло вашу душу, а натомість щоб завжди в ній панува¬ло добро і совість. Недаремно кажуть,  що людина почи¬нається з добра.  Сказав мудрець:  - Живи, добро звершай!  Та нагород за це не вимагай  Лише в добро і вищу правду віра  Людину відрізня від мавпи і від звіра.  Хай оживає істина стара:  Людина починається з добра  (Л. Забашта)  Десять "Не можна!" від В. О. Сухомлинського Не можна ледарювати, коли всі працюють; ганебно байдикувати, розважатися, коли — ти добре знаєш про це — старші покоління працюють і не можуть дозволити собі відпочинку. 2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми — це величезне блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися, — патріотизм, справжня любов до жінки і старість. 3. Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо із стариками; не гідно людської мудрості й розсудливості поспішно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші; якщо в тебе просяться на язик якісь сумніви, придерж їх у голові, подумай, розміркуй, а потім спитай у старшого ще раз — спитай так, щоб не образити. 4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі... У товариша твого є, а про тебе батьки не подбали: від своїх батьків ти не маєш права вимагати нічого. 5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі, — кращий шматочок на столі, смачнішу цукерку, кращий одяг. Умій відмовитися від подарунка, якщо ти знаєш, що в цій речі мати відмовила собі; думка про право на якусь свою винятковість — це отрута твоєї душі; велике щастя відчувати нетерпимість до цієї отрути. 6. Не можна робити того, що осуджують старші, — ні на очах у них, ні десь на стороні; кожний свій вчинок розглядай з погляду старших: що подумають вони; особливо неприпустимі настирливість, намагання без потреби нагадувати про себе, виставляти напоказ свої домагання: мати і батько ніколи не забувають про тебе; якщо ти не на очах у них, вони думають про тебе більше, ніж тоді, коли ти крутишся поруч; пам'ятай, що в матері і батька є свій духовний світ, вони іноді хочуть залишитися наодинці з собою. 7. Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе; в радісні свята ніколи не залишай її саму; ти сам — твоє слово, твоя усмішка, твоя присутність — єдина її радість; чим ближчий кінець людського життя, тим гостріше переживає людина горе своєї самотності; залишати одиноким дідуся, старого батька, навіть і тоді, коли ти сам уже став старим, — нелюдяне, дико; пам'ятай, що в житті людини настає такий період, коли ніякої іншої радості, крім радості людського спілкування, в неї вже не може бути. 8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради в старших, особливо в діда, не попрощавшися з ними, не дочекавшися від них побажання щасливої дороги і не побажавши їм щасливо залишатися. 9. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого; тільки моральний, невіглас уподібнюється тварині, що вгамовує свою жадобу сама і боїться, щоб її родич, присутній при цьому, не урвав шматка собі; людська трапеза — це не вгамовування голоду, не фізіологічний акт у ланцюгу обміну речовин; люди придумали стіл не тільки для того, щоб ставити під нього ноги, а на стіл спиратися; за столом відбувається цікаве духовне спілкування людей; якщо ти запросив старшого розділити з тобою трапезу, ти зробив йому велику приємність. 10. Не можна сидіти, коли поруч стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, поки з тобою привітається старший, ти повинен першим привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров'я; у цих правилах етикету закладено глибоку внутрішню суть - повагу до людської гідності; не вміючи поважати її, ти уподібнюєшся невігласу, який плює у прекрасні хвилі моря; море величезне у своїй величі і красі, і цим ти його не зневажиш, не принизиш, а тільки зганьбиш себе.