Одного
вечора на кухні вона написала першу історію – про жінку, яку тривога застала у
ванній і яка боялася померти. І миттю виклала її у фейсбук з хештегом "мої
жінки". Так авторка часто вчиняла з усіма короткими формами.
"Такий хештег я
обрала тому, що це була історія про жінку, яка не має імені, просто українська
жінка, одна з мільйонів українських жінок", - згадує
Юлія. За ніч історія зібрала чимало коментарів та реакцій від українок. І ледь
не кожна з них писала, що ця розповідь – про неї.
Юлія продовжила записувати невеликі історії, все ще не думаючи про
книжку: "Це було свого роду психотерапією. А коли їх назбиралося досить
багато, Ганна Лелів та Марина Соріна запропонували перекласти їх англійською та
італійською відповідно". На цьому етапі вже почав формуватися скелет
майбутньої книжки. Сорок історій з книжки "Мої жінки" – частково
автобіографічні, подекуди розказані знайомими або подругами авторки, прочитані
в новинах та наново відчуті авторкою або просто вигадані. Авторка стала
переможницею конкурсу BBC «Книга року-2024».
Джерело:
https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c938y50g05yo
Теги: Юлія Іллюха, Мої жінки, конкурс, переможниця, ВВС
Комментариев нет:
Отправить комментарий