«З Новим роком, браття милі!..» Вірші для дітей про Новий рік та Різдво

Франко І.

З Новим роком!

З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров’ю,
В мирі, з братньою любов’ю,
Відтепер ішов нам час.
Щирій праці Бог поможе!
Дай вам, Боже, все, що гоже!

Тетяна Винник

СВЯТИЙ МИКОЛА 

На стiнi висять снiжинки,
Сяє вогником ялинка,
Сяє кулька кольорова
I памушечка цукрова.

А надворi сипле снiг,
Замiтає сто дорiг,
Але ту не замете,
Де Святий Микола йде!

Для слухняних дiточок –
Принесе вiн див мiшок.
Обiйде усi хати,
То ж чекай на Hього й ти! 

ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Я Тобі малюнок намалюю,
Де щасливі всі на світі діти!
На Твою адресу надішлю я –
Хай зоря у небі синім світить.

Попрошу у Тебе, аби Свято
В нас було чудове неодмінно –
Дітлахів на світі так багато,
Що Тебе чекають з нетерпінням!

МИКОЛАЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ

Старець iз янгольським ликом –
святостi й благодатi,
послухай мою молитву,
мовлену у сум´яттi:
всiм, хто шукає пораду,
всiм, хто в бiдi та скрутi,
Ти подаруй розраду,
зла розiрвавши пута.
Оберiгай подорожнiх,
Паломникiв, водiїв,
воїнiв, удiв, торговцiв,
студентiв та морякiв.
I бережи, мов зiницю,
Всiх на землi дiтей!
Хай iм´я Твоє святиться
Хай буде Чудо Твоє! 

НОВОРІЧНА ПІСЕНЬКА

В далекому чорному лісі,
Де виють голодні вовки,
Ялинка в снігах заблудилась,
А мала б на свято прийти!

Хилилися сосни довкола –
Сніжинками віти цвіли.
Ялинка ходила по колу –
Дорогу сніги замели.

На плечі схиливши торбинку,
Ішов Миколай тим лісом…
Й зелену красуню ялинку
До нашої хати приніс він.

І стала ялинка на диво
Красива, іскриста, мрійлива.
І дуже в цю мить щаслива,
Бо радість на всіх розділила.

У СВЯТ-ВЕЧІР

Янголи, мов діти, у вікна заглядають
Й зірку золоту тулять до шибок.
І дерева, й птахи в радості співають,
І Земля радіє, і радіє Бог.

Радуйся ти, Земле, радуйся новині –
Всім нам на спасіння Бог послав Христа –
Сина дорогого, щоб прийшло прозріння,
І любові сила, й віри висота!

Янголи і діти – прославляють Бога,
І співає серце в радості земній.
Кожному хай буде світлою дорога –
Сяє ясна зірка в сонній далині. 

ВЕРТЕП

В хуртовину, у завію,
У печері поміж сіна,
У безвиході Марія
Народила в яслах Сина.

Сяє зірка Вифлеємська,
Гріє серце висота –
Ангел сповіщає Землю
Про нароження Христа!

Всі несуть дари для Hього –
Ладан, золото і мирро!
Хай у кожного дорога
З Богом буде, буде з миром! 

БІЛИЙ ЯНГОЛ

Бiлий янгол на плечi
В сивої надiї.
Усмiхається й мовчить
В срiбнiй заметiлi.

Снiг кружляє, опада
На яри й дороги.
Бiлий янгол – не вода,
А посланець Бога.

Бiлий янгол засурмить –
I серця озвуться.
Слався, Hебо, слався, Мить,
Прославляй Iсуса! 

КОЛЯДКА

Коляда іде в Святий вечір,
Коляда іде – всім Дари несе,
Всім Дари несе найкоштовніші:
Усім людям – ладу найладнішого,
Усім людям – долі наймилішої,
Усім звірам – снігу найтеплішого,
А деревам – срібносніжну віхолу.
Коляда іде, всім Дари несе,
Щастя золоте – в серденько дитини.
Коляда іде, всім Дари несе,
Бо Різдво прийшло на Україну. 

РОДИВСЬ ХРИСТОС!

Йде Рiздво по вулицi,
Вiкна в небо вузяться
I горять свiчки.

До горiшка вишенька
В бiлiй льолi тулиться,
I – тепло руки.

Дiдух в шибку дивиться
На церкви заснiженi –
В нотах суголось.

Хай тобi радiється,
Стародавнiй Hiжине,
Бо родивсь Христос!  

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Вода-Маланка і Місяць-Василь
про торжество ґаздів сповістили!
У Щедрий Вечір, у добрий вечір
Багаті столи господа͑рі накрили!

Ось кутя на покуті, ковбаса, вареники –
То ж «водіть Маланку» з танцями та сценками!
Із душами предків, із добрими богами,
Щедрий вечір завжди буде поміж нами!  

ЗАСІВКА

Сію-сію, снiгом вiю,
Вiтром завiваю!
Я вiншую-засiваю
Й вас, ґазди, вiтаю!

Хай буде прийде достаток
З Дiдухом до хати,
Радостi святковий вир,
А у серцi вашiм – мир! 

ВОДОХРЕЩА

«Не я б´ю – верба б´є»,
Та воду я славлю!
У неї теж серце є –
Прозоре, мов крапля.

«Не я б´ю – верба б´є!»
Здоров´я бажає.
Хай личко твоє
Слiз не проливає!

Іванна Савицька

СНІГОВИЙ ДІД

Стеляться пухкі сніжинки,
Вже не видно ні стежинки,
Підождемо до обіда,
Снігового зліпим діда.

Швидко він готовий буде,
Аж здивуються всі люди,
І носатий і кирпатий
Буде дід той біля хати.

Щоб наш дід не простудився,
Від морозу не трусився,
Ми його вберемо в свиту,
Білу, теплу, сріблом шиту.

Олександр Олесь

ЯЛИНКА

Раз я взувся в чобітки,
одягнувся в кожушинку,
сам запрігся в саночки
і поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
ледве став ялинку брати,
як  на   мене    зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати

Я сюди, а він туди.
«Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
а тоді рубай, ледащо.

Не віддам і не проси!
І цяцьками можна гратись.

Порубаєте ліси, —
ніде буде і сховатись.

А у лісі скрізь вовки,
і ведмеді, і лисиці,
і ворони, і граки,
і розбійниці синиці»

Страшно стало... «Ой, пусти,
не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости!
Я не буду більш ніколи!»

Низько-низько я зігнувсь
і ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
і подав сіреньку лапку.

Забіла Н.
Зайчикова ялинка
- Де ти бігав, зайчику?
- В темному ліску.
Там знайшов ялиночку,
гарну отаку!
Я ж оту ялиночку
вирубав та взяв
і собі за плеченьки
міцно прив язав.
Тільки в путь-доріженьку
рушив, поспішив,
як до мене зайчики -
плиг із-за кущів.
- Ой, куди ж це, братику,
ти зібрався йти?
Чи не хочеш з нами ти
танці повести?
- Ні, не можу, братики,
прошу, не держіть.
Віднести ялиночку
краще поможіть.
Бо давно вже діточки
ждуть у дитсадку
на рясну ялиночку,
гарну отаку!
От коли вквітчаємо
ми її як слід
та засяють вогники
між зелених віт, -
тут почнуться радощі
для малих діток:
разом з ними зайчики
підуть у танок!

Пісенька
У нас сьогодні весело
в дитячому садку:
ялиночку принесено,
поставлено в кутку!
Так гарно-гарно прибрано
ялиночку у нас
і блискітками срібними,
і безліччю прикрас.
Ялиночко, красунечко!
Ліхтарики блищать,
хороші подаруночки
під вітами лежать.
А ми в долоні плещемо,
співаємо пісень.
Нам дуже, дуже весело
в такий веселий день!

Наша ялинка

За вікном летять сніжинки
І сідають на вікні.
Ми танцюєм круг ялинки
І співаємо пісні.

***

Перед Новим Роком

Свіжі пахощі смолисті
вітер широко розніс, -
це на площі в нашім місті
ялинковий виріс ліс.
Кожна мама, кожен тато
вибирають до смаку:
- Нам високу!
- Нам пухнату!
- Нам гіллясту, отаку!
Через колію трамвайну
Галя з мамою ідуть.
- Ой, мамуню, поспішаймо!
Всі ялинки розберуть!
Та до площі щохвилини
під їздять грузовики.
- Будуть, будуть неодмінно
всім малятам ялинки!
Недарма в останні роки
розрослися в нас ліси:
дерева стоять високі,
набираються краси.
Підросли - їм тісно стало
ми й зрубали зайвину,
щоб всі інші розростались
на просторі в ширину.
Ну, а зрубані ялинки
марно теж не пропадуть:
їх у кожному будинку
малюки сьогодні ждуть.
Отже нам, Дідам Морозам,
подали цей грузовик, -
ми для всіх ялинки возим,
щоб Новий стрічати рік.
Вибирайте, мамо, тату,
кожен знайде до смаку:
вам - високу,
вам - пухнату,
а тобі, мала, - таку!
Радо кинулась Галинка
до густого деревця:
- Ну й ялинка!
От ялинка!
Щонайкраща саме ця!
От і вечір. Поспішати
вже додому треба нам,
щоб ялинки прикрашати
новорічним убранням,
щоб згадати теплим словом
все, що в цьому році є,
і зустрінути святково
рік, що зараз настає.
Під кремлівськими зірками,
день скінчивши трудовий,
вся країна разом з нами
зустрічає рік Новий.

* * *

Перша ялинка

Пригадай, Мариночко,
Дівчинко мала, -
Отака ж ялиночка
І торік була.
Волохаті гілочки,
Зелені голки,
На вершечку - зірочка,
На гілках - цяцьки.
Зайчики, ведмедики,
Човник, паровоз,
У самій середині -
Сивий Дід Мороз.
Що Маринці хочеться?
Може, літака?
Може, ти в нас льотчиця
Будеш отака?
Чи трамвай малесенький
Зняти з гілочок?
В ньому буде весело
Покатать ляльок.
А мала Мариночка
Дивиться й мовчить:
Що то за ялиночка?
Чом вона блищить?
Бо мала не згадує,
Що було торік, -
Бо малій Мариночці
Тільки другий рік!
Їй не треба човника,
Нащо їй трамвай?
Тягнеться до вогника
І лепече: «Дай!».

* * *

Рукавичка

По ялинку внучка з дідом
йшли по лісі навмання.
А за ними бігло слідом
довговухе цуценя.
Задивилась, мабуть, внучка
на ялинку, на сосну
і зронила якось з ручки
рукавичку хутряну.
Рукавичка невеличка
на снігу собі лежить.
Раптом мишка тишком-нишком
з нірки вилізла й біжить.
- Ну й хатинка! Ну й дивинка!
Відгукнися - хто тут є? -
Тільки голосу з хатинки
Щось ніхто не подає.
Влізла мишка в рукавичку
і сама в ній стала жить.
Раптом зайчик-побігайчик
з-під ялиночки біжить.
- Ну й хатинка! Ну й дивинка!
Відгукнися - хто тут е? -
Чує зайчик - із хатинки
хтось там голос подає:
- Є тут мишка-гострозубка.
Ну, а ти хто? Що за гість?
- А я зайчик-побігайчик,
довгі вуха, куций хвіст!
Вліз і зайчик в рукавичку,
стали вдвох у хатці жить.
Раптом білка - стриб із гілки!
Та по стежечці біжить.
- Ну й хатинка! Ну й дивинка!
Відгукнися - хто тут є? -
Чує білочка - з хатинки
хтось там голос подає:
- Є тут мишка-гострозубка,
є тут зайчик - куций хвіст!
- А я білка - тепла шубка,
невеличка я на зріст!
Влізла й білка в рукавичку,
стали втрьох у хатці жить.
Глядь, поглядь, аж ось лисичка
попід соснами біжить.
- Ну й хатинка! Ну й дивинка!
Відгукнися - хто тут є? -
Чує лиска - із хатинки
хтось там голос подає:
- Є тут мишка-гострозубка,
є тут зайчик - куций хвіст,
є тут білка - тепла шубка.
Ну, а ти хто? Що за гість?
- Хто ж не зна мене, лисичку,
і вигадливу, й метку? -
Влізла й лиска в рукавичку,
примостилась у кутку.
Ще й кабан прибіг ікластий,
і куниця, й їжачок.
Тут і голці ніде впасти!
Скільки сміху й балачок!
Рукавичка невеличка
на снігу собі лежить.
А з барлогу на дорогу
вийшов заспаний ведмідь.
- Що за зборище зібралось?
Що за хата? Хто тут є?
Хто здіймає сміх та галас,
зовсім спати не дає?
- Є тут мишка-гострозубка,
є тут зайчик - куций хвіст,
є тут білка - тепла шубка,
що малесенька на зріст.
Ще й лисиця є, сестриця,
і вигадлива, й метка,
є кабан, їжак, куниця.
Ну, а хто це нас ляка?
- Я ведмідь, я хочу спати,
сміху-жартів не люблю!
Сяду я на вашу хату,
всіх вас разом роздавлю!
Злий ведмідь гарчить, лютує,
ломить всі кущі підряд.
Що робити?! Хто врятує
переляканих звірят?!..
А тим часом дід та внучка
вже ялинку принесли.
Так у внучки змерзла ручка,
що аж зашпори зайшли.
- Рукавичка де ж поділась?
Загубила! Ай-ай-ай!
Побіжи, мій песик милий,
рукавичку відшукай!
Песик дівчинку послухав,
хвіст - угору, в землю - ніс,
і примчався скільки духу
на те саме місце в ліс.
Рукавичка, як живая,
ходить ходором, тремтить.
А до неї підступає
розлютований ведмідь.
Як загавкав пес на нього -
аж ведмідь оторопів,
зразу втік і до барлога
причвалав і захропів.
Тут звірята всі зраділи,
стали песика хвалить,
що прогнав ведмедя сміло,
не злякався ні на мить.
Каже песик: - Дуже прошу
інше мешкання знайти.
Треба дівчинці хорошій
рукавичку віднести.
- А хіба ж це рукавичка?!
Загукали всі. - Невже?!
В нас нема такої звички
забирать собі чуже!
Всі ми підемо з тобою
рукавичку повернуть! -
І веселою юрбою
звірі вирушили в путь.
До дівчатка за хвилинку
рукавичку віднесли,
і всі разом круг ялинки
танцювати почали.

Нехода І.
Пісня про ялинку

Цвіте, горить, красується
Ялинка лісова....
Стрибає сірий заїнько
І пісеньку співа:
- Ялинка, ялинка
У лісі росла,
Ти щастя і радість
Усім принесла.

Олійник Б.
Ялинка

І сірий зайчик,
такий маленький,
такий... один.
І вовчик-братик,
і біла білка,
і хитрий лис...
Куди розбіглись,
куди сховались -
агей, куди?
Не чуть нікого.
Скінчилась казка
давно...
колись.

Над синім бором,
над сивим бором,
в рудих корчах
Мела-крутила,
ревла і рвала
крута зима.
Прибіг сховатись
під ялинку
малий зайчак.
Заплакав гірко,
бо вже ялинки
тії нема.

Купив я вчора
її на торзі
і в дім заніс.
Поставив гордо:
вона сягнула
верхів'ям крокв.
Круг неї грають
в дитячу щирість
лукавий лис,
Лякливий заєць,
кокетка білка
і лисий вовк.

Ах, що зі мною?
І як це сталось,
і де, й коли,
Що я всміхаюсь
де треба бити,
щоб стигла кров?!
Мене ж по спині
по-братськи ляска
лукавий лис,
Лякливий заєць,
кокетка білка
і лисий вовк.

Вони не з казки,
вони реальні,
як п'ятаки.
Вони все ділять,
вони все важать,
кому дають.
І я між ними,
а отже й з ними,
у дві руки
Жбурляю казку
на рахівницю
і... продаю.

Так що ж це сталось
зі мною, друзі,
і де, й коли?!
Я вийду з хати
у срібний вечір
до яворів.
Порожнє серце
моє не гріє
і не болить.
Порожні зорі,
порожній місяць,
що одгорів.

Згоріла казка...
Прийшли турботи,
сухі, як хмиз...
Це хто ще шепче
і припадає
до рукава:
- Лишись… Дивися.
Он за ялику
Сховався лис,
І вовчик-братик
біжить до нього
погостювать…

- Це ти, мій синку?..
Ти віриш в казку?!
Стривай... посидь.
Ти віриш... Вір же -
і ні на хвилю
не похитнись!..
Я не відкрию,
що то сусідські
жирують пси,
Хай буде вовчик,
хай буде братик
і хитрий лис.

Ти візьмеш, сину,
мене з собою
в моє колись?
Ми підем разом
із малюками
у царства ті,
Де два ведмеді
горох молотять
і ходить лис.
І білка лущить
горіхи дивні
і золоті.

Це буде завтра...
А зараз, сину,
я повернусь
У ситу хату,
де з лисим вовком -
лукавий лис.
Там з перехрестя
сумну ялинку
я виверну,
Візьму на руки
і понесу її
в мудрий ліс.

І прийде ранок,
і сонце буде,
і сніг, і день.
І казка буде,
і білка буде,
і хитрий лис.
І сірий зайчик
своїми лапками
припаде
До ніг ялинки,
що повернулась
в моє колись.
Простіть, синочку,
і біла білко,
і хитрий лис,
Що я на хвильку
згубив дорогу
і... постарів.
Дивись: вертають
з полону меблів
ялини в ліс...
І ми вертаєм...
у вічну казку...
до матерів.

Вінграновський М.
Новорічна колискова
Сніг приліг на землю льольо,
Притуливсь до тебе я,
І гойднулась біля болю
Новорічна ніч твоя...
Йди додому, старший болю,
І малому накажи:
Не дивиться нам ніколи
По той бік, де ніч лежить.

Може бути, що й не буде
Того щастячка і нам,
Але тепло пахне грудень
Молодим своїм снігам...

Ти б сказала: не змерзає
Ні мороз, ні заячня,
І душа твоя не знає,
Де твоя, а де моя...

Спи і слухай: вітер шаста
То в діброви, то з дібров...
З Новим роком, з новим щастям
Вас, гіркото, вас, любов!

Леся Храплива-Щур

З НОВИМ РОКОМ

Рукавиця в нас глибока
І багато зерна в ній.
З новим щастям, з Новим Роком
Добру долю всім носій:

Хай, неначе мак шовковий,
Діти-квіти в нас ростуть,
Хай сповняються любови
До Країни, де їх ждуть.

Хай весна ясна їм буде,
Як Пречистої покров,
Літо повне хай прибуде,
Мов доспілий колос знов.

Добру мудрість в серце дітям
Осінь хай наллє сама.
І морозним казки квітом
Хай чарує їх зима.

Хай від року та до року
Бог веде в щасливу путь:
В світ далекий, в світ широкий,
В ту Країну, де їх ждуть.

Рукавиця в нас глибока,
Не забракне зерна в ній:
Сійся-сійся з Новим Роком
І на кращу долю спій!

 РІЗДВЯНА ПОДОРОЖ

Впав сніжок біленький,
Покрив всі дороги.
Питається Святий Йосип
Ісуса малого:

— Ой, запряг я сани,
Та скажи, Дитино,
Куди хочеш поїхати,
Та в яку країну?

Чи в яку щасливу,
Чи в яку багату,
Щоб Дитя Господнє
Вміла привітати.

Сплеснула в долоні
Божая Дитина:
— Хай несуть нас коні
Там, де Україна.

Заломила руки
У тривозі Мати:
— Там панує Ірод;
Там не гостювати!

А Дитя Ласкаве
Відповіло стиха:
— Там нам побувати,
Де найгірше лихо!

Занести нам вістку
В кожную хатину: —
Правда запанує,
Лютий Ірод згине!

Усміхнулась Мати,
Сіли в срібні сани
І в наш край помчались
Сніжними шляхами.

ЗІРКА

Як Ісусик народився
У подільській, білій хаті,
Задзвонили зорі в хорі,
Заспівали янголята.

Янголятко срібнокриле
У подолок взяло зорі
І на землю полетіло
Крізь просвітлені простори.

Надлетіла хмарка біла,
Янголятко зачепила,
Ясні зорі покотились,
Поміж хмарки розгубились.

Затремтіли сльози-роси
В оченятах янголяти,
Що зірок блискучих досі
Ще не може позбирати.

А сьогодні в нас ялинка
І усміхнена Матуся,
Я чемненька, веселенька,
З сестричками не сварюся.

Гарно вранці помолилась,
Помагаю всім, як треба;
А це певно закотилась
В моє серце — зірка з неба!

НАДВОРІ ТЕМНІЄ

Надворі темніє,
Сніг густий паде,
Стежкою в завії
Хтось до нас іде.

Двері відчинились,
Блиснула звізда!
Школярі це милі,
З ними — коляда.

Ця сама колядка,
Той святковий спів,
Що в отроків княжих,
В джурів козаків.

Ту саму колядку
Почерез віки
Принесли нам в хату
Нині діточки:

Що лежить на сіні
В яслах Божий Син,
Мир дасть Україні,
Іроду — загин! 

ХТО ЦЕ СТУКАЄ: ГУР, ГУРР

Хто це стукає: гур, гурр...
— У віконце?
— Дід Снігур.

— Я на вулиці всю днину,
І мітлою безупину
Змітав вліво, змітав вправо
Білий сніг чистенько, жваво,
Щоб не впав хто на дорозі,
Не боліли руці-нозі.
Та скажіть: чи вчора, прошу,
Й ви зробили щось хороше?

РІЗДВО

Різдво... Засніжені хати
Далеко за морями...
Та хоч туди далеко йти,
Різдво і тут із нами.

Дідух із ярих колосків
Ввійшов повагом в двері:
То духи прадідів-дідів
Засіли до вечері.

Кутя солодка на столах
Із меду та пшениці,
Що виростала на ланах
Із чорної землиці.

А під столом горішків рій
Поміж пахучим сіном:
На ньому в хаточці малій
Лежить Свята Дитина.

Воскова свічка на столі,
Бо свято світле нині,
В хатах у нас по всій землі,
Як там, на Україні!

Мандрує теж вертеп новий
Від хати та до хати.
Так звикло празник дорогий
Бурсацтво зустрічати.

Летить молитва звідусіль
До Божого Дитяти:
Вернутись нам до рідних піль,
Принести дар багатий.

І ці молитви долетять,
До ніг впадуть Дитяті...
Різдво, і Божа благодать
По українській хаті.

 В НАС НЕДІЛЯ

В нас: неділя. Школярі
На снігу та на дворі,
На льоду та на ставку
Чути пісню їх грімку.

Нині свято. Діточки
Взяли лещата й санки,
Прив'язали ковзани,
Їх не зловиш! — не гони!

Задзвонив великий дзвін;
Всіх у церкву кличе він.
Всі побігли, лиш стоїть
На горбку зі снігу дід.

ЛІЧИЛКА

На ялинці зірка — раз!
На ялинці два горішки — раз, два!
На ялинці три цукорки — раз, два, три!
І чотири шоколядки — раз, два, три, чотири!
На ялинці яблучко рум'яне —
Хто досягне, той те яблучко дістане!

Ось вертеп ми змайстрували
І ляльки поодягали,
Так, як бурсаки давненько,
Ставимо вертеп гарненько:
Ждуть, замовкли усі люди...
Янгол пастирів ось будить,
Хай візьмуть свої ягнята,
Щоб Месії дарувати.
Розцвіла зоря велика -—
Йдуть зі сходу три владики,
Ірод-цар поганий гине.
Йде козак із України,
Циган, чорт і жид з козою,
Навіть смерть прийшла з косою...
От і втіхи дасть багато
Нам вертеп — в Різдвяне Свято!

Сійся-родися,
Жито-пшениця,
Сіємо долю
Із рукавиці,
Із Новим Роком,
Та по звичаю,
Щоб зійшла воля
Рідному Краю!

Поки сніг біленький,
Дома не сидіти!
На ковзи, лещата,
Тебе просять діти!
З школярами, діду
Ходи, не барися!
Коли ж йти не можеш
То хоч усміхнися!

ОЛЕСЯ БІЛОУС

Різдвяний вірш

Аж ось благословенний вечір
Повісив ангел над землею,
Зірок хітоном неба плечі
Накрив. І увінчав зорею.

А там, внизу, в старій яскині,
Під знаком ангелів звізди,
Без дому, ніби на чужині,
Рождався вічно світлий Ти.

Ти світлий. Ніч Тобі чувала,
Тебе впізнала вся Земля.
Земля із праху воскресала -
І з нею воскресала я.

На землю, і сліпу, і тлінну,
Пролилось несказанне світло,
Навік засяяло над тінню
В мені: Через далекі літа.

НАТАЛЯ ШУЛЬГА

СВЯТИЙ ВЕЧІР

Мов таїна, мов диво-мрія,
Приходить вечір цей до тебе.
Прекрасна зірка вже зоріє
На темнім оксамиті неба.

Найперша зірка, срібна-срібна,
Така божественна і ясна.
Весь світ схилився на коліна,
І свічка на столі не гасне.

Молитва... Тиша... Мить прекрасна...
В душі — і радість, і надія.
Дитятко Боже — вже у яслах,
І молиться над Ним Марія.

З небес злетілись янголята,
Молитвенно затихли люди.
Прийшло на землю добре Свято,
Звершилось незбагненне чудо.

Сім'я сідає до вечері,
Святі батьківські побажання.
Святвечір відкриває двері
Сердечним, щирим віншуванням.

Вечірня зоря

Наловила я сніжинок
Та й біжу до хати.
Новий рік уже приїхав -
Треба зустрічати!
Новий рік на наш поріг
На коні крилатім.
Закружляли у таночку
Срібнії сніжинки,
Зійшла зірочка вечірня,
Наче намистинка.
Світиться вона не дарма,
Хрестиком палає,
Бо Ісусик народився -
Весь світ про те знає!

НОВА ЗОРЯ

Нова Зоря засяяла над світом
По милості Великого Творця,
Щоб очищали ми — Господні діти
Її промінням душі і серця.

Нова Зоря звістила нам новину,
Яку несуть народи з уст в уста,
Благословляючи ту зоряну годину,
Як світ побачив юного Христа.

І непорочний Агнець, так пророче
Народжений під золотом зорі,
Вдивляється сьогодні в наші очі,
Проміниться добром на вівтарі.

Христос рождається, щоб вічно бути з нами!
І знову світ вітає те Маля!
Бог є Любов, яка не перестане,
І сяє в небесах Нова Зоря!

ОЛЬГА НАКОНЕЧНА

Різдво

Різдво починається, день усміхається,
Пташка на гілці калини гойдається.
Діти все ходять колядки співають,
То святкувати Різдво починають.
Янголи землю зі святом вітають,
Разом із дітьми колядки співають.
А коли землю всю ніч огортає,
Янголи в небі ще довго співають.

ІРИНА АНТІПОВА

В короні Неба — золота колиска.
Блакитноперий Ангел нахиливсь.
Вселенна... І зоря пречиста зблизька:
Ісус Христос від Діви народивсь.

Божественно. Пресвітло. І казково.
У діадемі Вічної Краси
Дитятком Споконвічне стало Слово,
І світ Його Молитвою зросив...

***

Падає сніг і вкриває
Білою ковдрою все,
Смуток, печаль забирає,
Радість пречисту несе.
Радісно на дорозі
Білі дерева стоять.
Свято Різдва на порозі! -
Срібні крижинки дзвенять.

***

Десь із глибин високих світлих марев,
Де розпрозорюються крильця в Янголят,
У тиху ніч до вбогої кошари
Молитва Божа лине... Свято свят:
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Велике вічне диво —
Животворяща Істинна Любов.
Благословенна мить — всміхнулась Діва
З Дитятком — в ореолі молитов.

Леся Храплива

Різдво

Надворі темніє,
Сніг густий паде,
Стежкою в завії
Хтось до нас іде.

Двері відчинились,
Блиснула звіздар!
Школярі це милі,
З ними - коляда.

Ця сама колядка,
Той світків спів,
Що в отроків княжих,
В джурів козаків.

Ту саму колядку
Почерез віки
Принесли нам в хату
Нині діточки:

Що лежить на сіні
В яслах Божий Син,
Мир дасть Україні,
Іроду - загин!

***

Різдвяні троянди в букеті палають,
Дзвіночки пролили на світ голоси,
Красуні ялинки гірляндами сяють –
Запрошують в свято добра і краси.

Молитвенно-чистим і ніжно-родинним
Це свято приходить до кожного в дім.
Дитятко Ісус йде до серця людини,
З небес несучи Свій Божественний німб.

А в небо різдвяна молитва хай лине,
І в ній — наша віра, надія, любов
До Того, Хто з іменем Божого Сина
До кожного серця сьогодні ввійшов.

Наталя Любиченко

Щиро колядую
Я в матусі донечка -
Мов краплинка сонечка.
Щиро колядую,
Новину віщую:

"Ісус народився!
Світ благословився!"
Ви радійте новині,
А гостинчики - мені.

***

Розцвіте серед зими різдвяна квітка,
Як молитва розцвітає у душі.
Знов покличе золота прекрасна зірка
До Святої Вифлеємської землі.

Тут весь світ з любов'ю колихає
(Бо й молитва, й колискова — на устах)
І голубить, і до серця пригортає
Ніжного маленького Христа.

***

Приймай вітання
Тримаю ручки я на серці,
Моя душа - як у люстерці,
Зігріта теплотою Бога,
У ній любов, а не тривога.

Повітря ніжно обіймає,
Бо Сам Господь благословляє
Мої думки, мої прохання.
О Господи! Приймай вітання!
***

Христос прийшов до нас, і стало світло,
Мов Сонце народилось для землі.
І білим снігоцвітом все розквітло,
І ангел ніс нам зорі на крилі.

В убогому вертепі стало ясно —
Благословив це таїнство Господь.
А Син Його лежав сповитий в яслах,
Маленьким Серцем промовляючи: приходь!..

Осяяний вертеп запрошує до себе,
Дух таїнства не сходить з його стін.
А Він — Христос — вже дивиться із неба,
Як йдуть і йдуть до Нього на поклін...

***

Всевишньому радійте всі!
Струсив світанок з себе роси,
Зігрів його весняний спів.
Хмарки послалися в покоси,
Казкових нанизали снів.

Проснулося усе в обнові,
Благословилося в красі.
Співали промені ранкові:
- Всевишньому радійте всі!

Катерина Перелісна

Зірки посипались додолу,
Цілують Ангели сніги.
І заквітчавши душу кволу,
І затопивши береги,

Благословенна Небесами
Велика радість, мов ріка,
Тече Господніми світами –
В свічках, в молитвах і зірках…

Сніги… Дороги… Мрії сині…
Святиться звіздами Різдво.
Блаженні ті, що плачуть нині, -
Прийшов, прийшов на землю БОГ!

Колядка

Темної ночі
Зорі засяли,
Ангели людям
Радість звіщали:

"У Вифлеємі
В стайні, на сіні,
Христос родився
Всім на спасіння!"

Люди, радійте,
Христа вітайте -
Божому Сину
Славу віддайте!

Слава на небі
Богу святому,
На землі спокій
Роду людському!
***

О Різдво! Розпроміниться серце
Від пречистого слова – Любов.
Божа ласка і радість проллється
В тишу рідних домів і церков.

Ця гармонія світла й молитви!
У сльозинці душі — промінець.
Бог прийшов, щоб весь світ возлюбити,
Бо Любов — це найвище з мистецтв!

 Роман Завадович

Цілий світ без міри звеселився
Цілий світ без міри звеселився,
Як Ісус маленький народився -
Не в палаті на м*якій перині,
А у яслах на пахучім сіні.
Перші до Господньої Дитини
Пастушки прибігли з полонини.

Перші Сина Божого вітали,
На сопілці коляду заграли -
Поклонились Божому Дитятку,
Принесли у дар Йому ягнятко.
Йдім і ми до Божої Дитини,
Принесімо Їй дар від України.

Принесімо свою любов дитячу
Та молитву щиру і гарячу -
І просім маленького Месію:
"Україні, Христе, дай надію!
Силу дай збороти лихо люте,
Волю-долю поможи здобути!"

Марія Морозенко

Земля і Небо! Небо і земля!
Господь благословив усе на віки:
Зірки і квіти, гори і поля,
Моря, озера та блакитні ріки.

Це — Божий світ, і ти у нім — дитя.
Бог дарував тобі своє найвище чудо.
Бог дав тобі прекрасний дар — життя.
Світись життям, світись на радість людям!

Неси цих Десять Божих Заповідей в світ,
Щоб вберегти усі Його творіння,
Гармонію і вічний дивосвіт,
І Божу Правду, й Боже Воскресіння!

РІЗДВЯНА РАДІСТЬ

Срібно-зоряна ясная ніченька.
Місяць в небі, неначе жар-цвіт.
Радість сяйвом палає на личеньках -
Божий син народився на світ.

Сіно в ясельцях стало перинкою.
Щастям сяє Діва Марія
Утішається серце дитинкою.
Це ж землі і людям Месія.

Ніжна ніч, тиха ніч свята
Сповістила прихід Христа.
Ніч спасіння, віри й чудес,
Ніч єднання землі і небес.

Спочиває Ісусик у ніжному сні,
А над ним світять зорі ясні.
Божі Ангели звістку несуть до нас,
У Вифлеємі родився Спас.
Янголята до діток всміхаються,
Світла радість на крильцях зорить.
Срібні дзвони в серцях озиваються
І колядки летять у блакить.

Возродилася віра чудесним днем,
Доторкнулась душі надія.
Утішається світ весь спасителем.
Це ж землі і людям Месія.
Ніжна ніч, тиха ніч свята
Сповістила прихід Христа.
Ніч спасіння, віри й чудес,
Ніч єднання землі і небес.

Величальна колядка

Коляд, коляд, коляда -
З неба зірка молода
Закотилася до хати,
Щоб нам заколядувати.

Ой у годину тиху вечорову
Ясно палає місяць в небесах.
Ангели Божі вість несуть чудову:
Будемо жити ми у віках.

Ясная зірниця до сердець припала
І чудесну радість нам повідомляла:
Що Ісус родився, щоб усіх зцілити,
Щоб могли щасливо ми на світі жити.

Діва Марія сина родила.
Сяйвом небесним в яслах сповила.
Зіркою скотилася радість на вуста:
Славімо Ісуса! Славімо Христа!

Ой, дай, Боже, щастя нам усім
І дорослим людям і малечі.
Ой дай Боже, щоби кожен дім
Щедрістю овіяв Святий вечір!

Радуйтеся люди на землі:
Славен Господь Бог в небесах!
Величальні співайте пісні.
Будемо жити ми у віках.

Джерела:

http://jijour.com/virshi-na-rizdvo.html 

https://mala.storinka.org/%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%96-%D1%82%D0%B0-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96-%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96-%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%96-%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%97-%D1%89%D1%83%D1%80.html
Читати ще: "Зима - немов античний храм..." Вірші українських поетів про зиму:
https://bookwoed.blogspot.com/2017/12/httpwwwbizslovoorgcontentindexphpbiblio.html
"Дорога біла стелеться"... Зимові вірші для дітей: https://bookwoed.blogspot.com/2017/12/blog-post_14.html
"Кружась легко и неумело, снежинка села на стекло..." Стихи русских классиков о зиме:
https://bookwoed.blogspot.com/2017/12/blog-post_1.html