Мета: познайомити учнів з книгознавчими поняттями: титульний
аркуш, передмова, зміст, умовні графічні позначки, виноска, збірка авторська,
збірка тематична; розвивати вміння
самостійно знаходити потрібний твір
за змістом творів.
Обладнання: виставка
книг „Книга – ключ до знань”.
Хід уроку.
І.
Оголошення теми та мети уроку.
ІІ.
Вивчення нового матеріалу.
Бібліотекар. Перш
за все, на що звертають увагу – це обкладинка книжки.
Вона може бути твердою
або м’якою.
Виступ групи
„Словознайки” (підготовлені попередньо учні).
1-й учень. Обкладинка
– це обличчя (або одяг) книги, це те, що зовні вирізняє її з-поміж інших
видань. Нерідко саме завдяки обкладинці читач вирішує – зацікавить його книга
чи ні.
Обкладинка з цупкого матеріалу (картону) називається палітурка. У давнину
палітурку для рукописних книг робили із дорогої шкіри, парчі, а іноді з срібла
та золота.
Обкладинка підкаже вам назву книжки і хто її написав.
В сучасних книгах іноді на палітурку надягається ще одна паперова
обкладинка – суперобкладинка.
Суперобкладинка – це паперова обкладинка з малюнком і написаним прізвищем
автора та назвою книги.
Бібліотекар. Перша сторінка будь-якої книги - титульна.
Ти́тульна сторі́нка (від лат. titulus — напис, заголовок) — заголовний аркуш видання, основний титульний елемент книги, на якому зазначаються основні відомості про неї — прізвище автора, назву, жанр, місце і час видання, видавництво, марку видавництва, марку серії, номер тому та інше.
Бібліотекар. Місце, де зшиті сторінки книги, а також обкладинки, що його закриває,
називається корінцем (чистий малюнок, назва книги або автор чи псевдонім).
Якщо книга стоїть на полиці, то дивлячись на корінець, можна дізнатися як
називається книга і хто її написав.
Бібліотекар. Коли
ви відкриваєте книгу, то ви бачите перед собою аркуш паперу, що з’єднує її із
сторінками.
Форзац
2-й учень. Форзац – це слово запозичене з німецької мови. У
перекладі означає „сторінки, які йдуть перед текстом”. Форзаців – два. Часом це
просто білий папір. А у „Читанці” на першому форзаці вміщено малюнок що
розповідає про створення книги, а на другому, в кінці підручника, зображено
бібліотеку.
Звернення до читача, або Передмова
3-й учень. Часто на одній із перших сторінок книги вміщують передмову (звернення до
читача). Передмова допоможе не тільки вибрати книгу, але і краще зрозуміти її. В книжках також вміщуют анотацію, яка коротко розкриває зміст книги.
Бібліотекар. Окрім
титулу зустрічається таке поняття, як "Фронтиспіс”, Шмуцтитул”.
Шмуцтитул
Це окрема сторінка, де поміщають заголовок частини, розділу чи розділ книги, а деколи окремих творів, які входять у збірник. В стародруках це додатковий титульний аркуш, який розташовували перед основним титулом для охорони останнього від забруднення. Шмуцтитцлом відкриваються окремі розділи книги, на них міститься заголовок та нескладний орнаментальний малюнок.
4-й учень. Фронтиспіс – це малюнок, розташований
поруч з шмуцтитулом, на лівій сторінці. Він відображає характер усієї книги або є
ілюстрацією до найважливішого епізоду. Це може бути також і портрет автора або
головного героя твору.
Бібліотекар. Основна частина книги – це сторінки з текстом.
Сторінка – один бік аркуша. В різних книгах різна кількість сторінок.
У всіх книгах для дітей є малюнки – ілюстрації.
Малюнок в книзі відіграє велику роль, він доповнює і пояснює текст.
Кожна окрема сторінка може містити
колонцифру, колонлінійку, колонтитул, сигнатуру і норму.
5-й учень. Колонцифри – порядкова нумерація сторінок книги. Цифри
нумерації можуть міститися зверху або знизу сторінки, посередині або збоку.
6-й учень. Колонлінійка є лінійкою того чи іншого малюнка. Вона
частіше буває зверху сторінки.
7-й учень. Колонтитули – це
рядки тексту, розміщені зверху полоси з назвами; приміром, на парній сторінці –
назвами частин книги, а на непарній – її розділів.
8-й учень. Сигнатурою називають порядковий номер друкованого
аркуша книги; розміщують її в нижньому внутрішньому куті першої сторінки
кожного аркуша книги і повторюють з зірочкою на третій сторінці аркуша.
9-й учень. Норма – скорочена назва книги або прізвище її
автора. Її вміщують на першій сторінці аркуша, біля сигнатури. Сигнатура і
норма потрібні для контролю за правильністю підбору аркушів книги в процесі її
виготовлення.
Бібліотекар. Книги
проілюстровані різними малюнками,
фотографіями, якщо книга про те, як зробити щось своїми
руками. Книгу з малюнками читати цікаво, тому, що легко уявити собі те, про що
говорить автор.
10-й учень. Завершує
книгу – зміст – перелік назв розділів і творів. За
допомогою змісту легко знайти потрібний розділ чи твір.
11-й учень. Коли
береш до рук книгу, обов’язково переглянь її зміст. Він дасть тобі загальне
уявлення про видання.
Бібліотекар. Є
в книзі і вихідні дані. Це – паспорт її. Тут
знайдемо ім’я та по батькові автора, його прізвище. Прізвище видавничих
працівників, які доклали рук і вміння до створення книги. Це – редактор,
художній редактор, коректор, технічний редактор.
12-й учень. Уважний
читач прочитає тут, і коли книжку здано до набору в друкарню, і коли її почали
друкувати. Є тут відомості про формат книги, тираж, ціну.
13-й учень. І
дуже важливі дані: адреса поліграфічного підприємства, де книги виготовляли, і
адреса самого видання.
Бібліотекар. Дякую
нашим помічникам за проведений урок. А тепер ми з вами перейдемо до практичних
вправ.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Бібліотекар. Сьогодні ви ознайомились з елементами книги. Назвіть їх. (обкладинка, титульний лист, текст, малюнки, передмова,
анотація, післямова, зміст). Знання всіх цих елементів завжди допоможе підібрати потрібну книгу і
уявити, про що в ній розповідається.
(оцінюється у 4 бали)
Із зав’язаними очима створіть ілюстрацію до улюбленого твору
